Учет гибели посевов

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: як документально оформити списання загиблих унаслідок зимових морозів посівів, як відобразити таку операцію в бухгалтерському обліку, як заповнити податкову накладну та відобразити її у звітності з ПДВ.

Курсы бухгалтерского учета. Бухгалтерские курсы. Курсы главный бухгалтер. Курси бухобліку. Бухгалтерські курси.

Покроковий алгоритм дій при загибелі посівів

 statya_280414

Податок на прибуток та бухоблік

Витрати, не пов’язані з господарською діяльністю підприємства, не включаються до складу собівартості виготовленої та реалізованої продукції. Господарська діяльність – це діяльність, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36, 14 .1.27 , п. 13 8.8 Податкового кодексу, далі – ПК).

Витрати, понесені підприємством восени, і витрати, понесені ним повторно внаслідок загибелі посівів (повторювані витрати), не можуть вважатися такими, що пов’язані з господарською діяльністю. Адже вони не привели до отримання доходу і ПК не передбачає винятків, якщо внаслідок надзвичайних ситуацій дохід не отримано. Отже, платник податку на прибуток не може включити їх до складу собівартості виготовленої та реалізованої продукції. Неповторювані витрати формуватимуть собівартість нововирощеної культури. При реалізації такої продукції вони включатимуться до її собівартості й визнаватимуться витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації (п. 138.4 ПК).

Згідно з п. 8.2 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132, витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай унаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. Однак наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 62 7 було внесено зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 29 1, згідно з якими було виключено рахунок 99 «Надзвичайні витрати». Тому витрати на обробіток площі, на якій унаслідок стихійного лиха повністю загинули посіви, списуються проведенням Дт 977 — Кт 23. При цьому якщо поле, на якому загинули посіви, пересівається, то сільгосппідприємство повинне в дебет субрахунка 977 із кредиту рахунка 23 списати тільки повторювані витрати. Неповторювані витрати списуються із кредиту рахунка 23 у дебет рахунка 23 у розрізі аналітичних статей на пересіяну культуру.

ПДВ для спецрежимників

За загальним правилом податковий кредит звітного періоду складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) протягом такого звітного періоду у зв’язку із придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПК).

У разі списання загиблих посівів витрати на їх вирощування, як зазначалося вище, не можуть вважатися такими, що пов’язані з господарською діяльністю сільгосппідприємства. Тому в податковому періоді, коли відбувається таке списання, сільгосппідприємству слід відповідно до
п. 19 8.5 ПК нарахувати податкові зобов’язання за товарами/послугами, які були придбані для вирощування загиблих посівів та ПДВ із вартості яких було включено до податкового кредиту. При цьому база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання таких товарів (послуг) (п. 189.1 ПК). Розрахунок суми податкового зобов’язання з ПДВ доцільно оформити бухгалтерською довідкою.

Для нарахування такого податкового зобов’язання складається податкова накладна (далі – ПН). Вона виписується у двох примірниках, обидва з яких залишаються в сільгосппідприємства (п. 10 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.14 р. № 10, далі – Порядок № 10). Слід зазначити, що цей Порядок не містить рекомендацій стосовно заповнення всіх полів такої ПН. Однак, оскільки вона не є підставою для нарахування податкового кредиту (тому що не видається покупцеві), вважаємо, що поля, порядок заповнення яких не визначено, сільгосппідприємство може заповнити так:

• у верхній лівій частині робиться відповідна позначка «Х» та зазначається тип причини
«13» – «Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності». Інші поля цієї частини ПН не заповнюються;

• у полі «дата складання» зазначається дата складання ПН, яка має відповідати даті списання загиблих посівів з обліку (тобто дата оформлення Акта);

• порядковий номер присвоюється відповідно до номера ПН у «спецрежимному» Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. У ньому після дробу проставляється «2», а в разі оформлення ПН філією сільгосппідприємства – ще через дріб зазначається номер, присвоєний такій філії;

• у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний ІПН «400000000000» (п. 3 , 1 1 Порядку № 10). Оскільки Порядком № 10 не визначено, що зазначати у графі «особа (платник податку) – покупець», то вважаємо, що її можна або не заповнювати, або вказати назву свого підприємства;

• поля «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведених розрахунків» також можна або не заповнювати, або поставити в них «прочерки»;

• у графі «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, оплати)» табличної частини ПН указується дата, що відповідає даті складання ПН (див. вище);

• у графі «Номенклатура постачання товарів/послуг» можна вказати «умовне постачання товарів/послуг, використаних в операціях, не пов’язаних із господарською діяльністю, у зв’язку із загибеллю посівів, за якими суми ПДВ попередньо були включені до податкового кредиту», а графи 4–11 не заповнювати;

• сума без ПДВ, ПДВ та загальна сума з ПДВ указуються у графі 12 (у розділах I, III та IV відповідно).

У Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних згідно з р озд. III Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 25.11.13 р. № 708, ПН відображається так:

• у графах 1 та 3 записується порядковий номер ПН, у графі 2 – дата її складання;

• графі 4 зазначається вид «ПНП13»;

• графі 5 має зазначатися найменування покупця. Оскільки в нашій ситуації покупця немає, то цю графу можна залишити незаповненою, або вказати назву свого підприємства;

• графі 6 проставляється умовний ІПН – «400000000000»;

• графах 7, 8 та 9 відображається відповідно загальна сума за ПН, сума без ПДВ та сума ПДВ.

Нараховані податкові зобов’язання відображаються в рядку 1 розд. І «Податкові зобов’язання» «спецрежимної» декларації з ПДВ. У Розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) у розд. I «Податкові зобов’язання» такі податкові зобов’язання зазначаються в рядку «Інші».

У Єдиному реєстрі податкових накладних така ПН не реєструється незалежно від суми ПДВ (п.4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246). Суми нарахованого ПДВ за вищенаведеною операцією «умовного продажу» не включаються до Розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (додаток 9) (п. 1 7 ро зд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.13 р. № 678).

Приклад

Відповідно до Акта від 02.04.14 р. № 1 на полі № 4 площею 10 га, засіяному озимою пшеницею, установлено повну загибель посівів (100 %). Згідно з даними аналітичного обліку за рахунком 23 вартість незавершеного виробництва за полем № 4 на момент установлення факту загибелі становить 25 000 грн. За рекомендаціями комісії поле підлягає пересіванню пшеницею яровою. Із загальної суми витрат повторювані становлять 15 000 грн., у т. ч.: витрати на оплату праці й нарахування ЄСВ із робіт за передпосівним обробітком – 2 200 грн.; вартість використаного пального – 4 000 грн.; вартість насіння – 7 000 грн.; інші витрати – 1 800 грн. ПДВ у повторюваних витратах, який було включено до податкового кредиту, становить 2 800 грн. Неповторювані витрати – 10 000 грн., у т. ч.: витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ із робіт за лущенням стерні й унесення добрив – 4 000 грн.; витрати пального на лущення стерні й унесення добрив – 4 500 грн.; інші витрати – 1 500 грн.

Бухгалтерський та податковий облік зазначених операцій наведемо в таблиці:

statya_280414_2

Добавить комментарий