Консолидированная отчетность 2013

Великий бізнес характеризується тим, що окрема фінзвітність стосовно кожного дочірнього підприємства не дає реальної картини стану розвитку бізнесу загалом. Для цього існує консолідована звітність. Ми не ставимо собі за мету в межах однієї публікації розповісти про всі тонкощі такого обліку та звітування, а поговоримо насамперед про першу річну консолідовану фінансову звітність, складену в межах НП(С)БО 2. Новий стандарт багато у чому дублює свого попередника — П(С)БО 20, але все-таки є більш наближеним до рамок МСФЗ: власне це і було метою його розроблення.

Форми звітності

бухгалтерские курсы, курсы бухгалтерского учета в киеве, бухгалтерские курсы киев

Форми консолідованої звітності затверджені додатком 2 до НП(С)БО 1, але сам механізм та основні аспекти складання такої звітності визначені НП(С)БО 2. Як ми пам’ятаємо, до введення в дію цих документів окремої затвердженої консолідованої звітності просто не було: материнські підприємства використовували загальні форми, затверджені П(С)БО 2 — 5, шляхом упорядкованого додавання показників фінзвітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінзвітності материнського підприємства, а інформацію щодо дочірніх підприємств наводили у вписуваних рядках.

Суб’єктний склад

Як і раніше, консолідовану фінансову звітність подає тільки материнське підприємство.

Слід звернути увагу, хто завдяки змінам тепер звільнений від підготовки та подання консолідованої фінзвітності. Так, щоб не складати консолідовану фінзвітність, має бути одночасно дотримано низки умов (п. 6 р. I НП(С)БО 2):

1) підприємство має бути дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);

2) власники неконтрольованої частки поінформовані про це та не заперечують;

3) підприємство не є емітентом цінних паперів;

4) материнське підприємство підприємства складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.

П(С)БО 201 раніше було визначено два критерії, дотримання яких дозволяло не включати показники дочірнього підприємства до складу звітності материнської компанії:

а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, бо воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображають як фінансові інвестиції відповідно до П(С)БО 122.

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 30.07.99 р. №176 (втратило чинність з 23.08.2013 р.).

2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну від 26.04.2000 р. №91.

А тепер усе зводиться до контролю над дочірнім підприємством: немає контролю — не включаються показники такого підприємства до консолідованої звітності. Зверніть увагу: тепер є чіткі критерії контролю. Дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства за наявності одночасно всіх таких умов (п. 7 р. I НП(С)БО 2):

1) материнське підприємство має владні повноваження щодо дочірнього підприємства;

2) результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо1 призводитимуть до змін у складі і вартості активів, зобов’язань, власного капіталу материнського підприємства;

3) материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень.

Наявність прав захисту інтересів інвестора не є ознакою контролю. Для того щоб мати чітке уявлення, що реально є контролем, варто ретельно вивчити додатки до НП(С)БО 2 та додаток Б до МСФЗ 10.

Приклади прав захисту інтересів інвесторів:

1) право кредитора забороняти позичальникові провадити діяльність, яка може суттєво змінити кредитний ризик позичальника на шкоду кредитора;

2) право сторони, якій належить неконтрольована частка в підприємстві, яке є об’єктом інвестицій, узгоджувати рішення щодо інвестиційної діяльності у сумі більшій, ніж вимагається у нормальному процесі господарської діяльності, або ухвалювати рішення щодо емісії інструментів власного капіталу або боргових цінних паперів;

3) право кредитора вимагати обмеження права розпорядження активами позичальника, у разі якщо позичальник не виконує визначених умов погашення кредиту.

Додаток до НП(С)БО 2

Тим часом, якщо контроль втрачено, то материнська компанія має визнати доходи/витрати від такої втрати. Крім того, з такого моменту материнська компанія починає обліковувати інвестиції у таке підприємство за справедливою вартістю, а всі розрахунки втрачають статус «внутрішньогрупових».

Складання звітності

Iз набранням чинності НП(С)БО 2 загальний алгоритм складання консолідованої фінзвітності не змінився. Як і раніше, консолідована звітність складається шляхом алгебраїчного додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства, елімінуючи (виключаючи, відмінусовуючи) всі внутрішньогрупові операції: розрахунки між материнським підприємством та дочірніми, внутрішньогрупове сальдо2, вся сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані). Крім того, виключаються балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства у кожне дочірнє підприємство та частка материнського підприємства у капіталі кожного дочірнього підприємства.

1 Не зовсім зрозуміло, що у цьому контексті означає «безпосередньо». На нашу думку, тут мова має йти про звичайну можливість отримання збитку або прибутку від тих чи інших дій дочірньої компанії прямо без посередників.

2 Сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій.

Цілком логічно, що для того аби коректно скласти консолідовану звітність, усі суб’єкти такої звітності мають дотримуватися єдиної облікової політики. Але наголосимо, що НП(С)БО 2, як і його попередник (у міжнародній практиці такого немає), дозволяє використовувати різні облікові підходи — про це має бути сказано у примітках до такої фінзвітності (п. 2 р. III НП(С)БО 2).

Порівняно з балансом та звітом про фінрезультати консолідовані форми мають ряд відмінностей:

1) Баланс має додатковий рядок «Неконтрольована частка» (ряд. 1490);

2) Звіт про фінансові результати у розділі II «Сукупний дохід» має особливі рядки:

«Чистий прибуток (збиток), що належить:

— власникам материнської компанії» (ряд. 2470);

— неконтрольованій частці» (ряд. 2475);

«Сукупний дохід, що належить:

— власникам материнської компанії» (ряд. 2480);

— неконтрольованій частці» (ряд. 2485).

Як і раніше, для формування показника гудвілу діє П(С)БО 19. Для відображення його у фінзвітності передбачено рядки 1050 «Гудвіл» та 1055 «Гудвіл при консолідації» форми №1-к — яка між ними різниця, наразі не відомо. Сподіваємося, Мінфін найближчим часом дасть необхідні роз’яснення.

У консолідованій фінансовій звітності неконтрольована частка у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході наводиться окремо.

Вписуваних рядків у консолідованій звітності тепер немає, бо вони не потрібні.

Нормативна база

  • НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
  • НП(С)БО 2 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. №628.

 Автор: Полянская Юлия

Добавить комментарий