Касса и фальшивые купюры. Алгоритм решения проблемы.

Представте себе ситуацию — Вы приносите  выручку от реализации в банк и вдруг кассир банка сообщает  о том, что часть Вашей выручки это фальшивые деньги. Как поступить в таком случае? Как учитывать в бухгалтерском учете такие суммы и какие последствия в налоговом учете предприятий?

Бухгалтерские курсы в киеве  Гильдия бухгалтеров  098-7313500

Дії при виявленні фальшивок

Насамперед, отримуючи готівку від клієнта, слід ретельно перевірити купюри. Так, справжні гривневі банкноти виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях. Але на банкнотах вищих номіналів невидимою фарбою нанесено спецсимволи (власне номінал), які під ультрафіолетовими променями світяться зеленим світлом. На просвіт на банкноті можна знайти зображення водяних знаків (портрети відомих українців відповідно до номіналу). Також пильно дивіться на деталі купюри, зокрема на вклеєну стрічку з номіналом. Крім того, на справжніх купюрах має добре промацуватися найменування банку-емітента, номінал і графічний знак для незрячих. Про всі особливості купюр нацвалюти завжди можна дізнатися на сайті НБУ.

Але, попри всі старання касирів, час від часу стаються помилки, і до каси підприємства потрапляють фальшиві купюри.

Зауважимо, що, згідно з п. 2.13 Положення №637, підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків зі споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає НБУ в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. Тож, якщо касир магазину сумнівається в справжності банкноти, радимо до каси її не приймати.

Сучасні технології дають можливість спритним злочинцям виготовляти все якісніші фальшивки, які не те що досвідчені касири можуть пропустити — виявити їх буває важко навіть за допомогою детектора. А після того, як готівка потрапила до каси, її найчастіше додатково не перевіряють на справжність. Тож вона в більшості випадків потрапляє в банк.

Питання вилучення з обігу фальшивих банкнот регулює Iнструкція №174, а от Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет НБУ врегульовано постановою Правління НБУ від 17.11.2004 р. №547 (вони в меншій мірі стосуються звичайних суб’єктів господарювання).

Так, згідно з п. 4.1 гл. 4 р. IV Iнструкції №174, банк (філія, відділення) у разі виявлення під час приймання, видачі, оброблення готівки сумнівних щодо справжності банкнот (монет) національної та іноземної валюти, а також неплатіжних, навмисно пошкоджених з метою шахрайських дій банкнот національної валюти зобов’язаний вилучити їх. Тобто виявлені банком сумнівні гроші до встановлення їх справжності не зараховуються на рахунок їх надавача (не приймаються для оплати) і не повертаються клієнту. При цьому складається довідка про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження (додаток 18 до Iнструкції №174) у трьох примірниках. Один з цих примірників передається особі, яка, власне, і здала готівку до каси банку.

Зауважимо, що сумнівні банкноти (монети) — банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки підроблення, до проведення їх дослідження та складання експертом Національного банку України відповідного акта (п. 4 р. I Iнструкції №174). Якщо банк (філія, відділення) виявить в одного клієнта дві або більше сумнівних банкнот (монет), то посадові особи банку повинні терміново телефоном та не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це органи МВС України за місцезнаходженням банку (п. 4.2 гл. 4 р. IV Iнструкції №174).

Крім того, і за власним бажанням юрособи чи фізособи мають право звернутися до банку (у філію чи відділення) з проханням провести дослідження сумнівних банкнот або монет національної валюти та сумнівних банкнот іноземної валюти, які пред’являються тільки з метою отримання висновку установи Національного банку (п. 4.3 гл. 4 р. IV Iнструкції №174). Особи, які передають банкноти до банку для їх перевірки на справжність, повинні заповнити заяву (додаток 19 до Iнструкції №174). А вже на підставі заяви в банку складають довідку про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження у трьох примірниках.

Дослідженням сумнівних щодо справжності банкнот (монет) займаються територіальні управління, Центральне сховище та Департамент готівково-грошового обігу НБУ. Банк (філія, відділення) надсилає такі банкноти (монети) безпосередньо до територіального управління, яке в разі неможливості прийняти відповідне рішення надсилає їх для проведення додаткових досліджень до Центрального сховища (п. 4.5 гл. 4 р. IV Iнструкції №174).

Перевірка банкнот на справжність може затягнутися на 35 робочих днів (п. 4.8 гл. 4 р. IV Iнструкції №174), плюс 3 робочі дні на відправлення грошей на дослідження відділенням банку, яке їх вилучило (п. 4.6 гл. 4 р. IV Iнструкції №174). Після закінчення дослідження за його результатами буде оформлено опис банкнот (монет) (додатки 20 та 21 до Iнструкції №174) та акт про дослідження сумнівних банкнот (монет), які відправляються до такого відділення банку ще протягом 3-х робочих днів (п. 4.9 гл. 4 р. IV Iнструкції №174).

Про результати дослідження банк повідомляє власників коштів. За їх бажанням банк має ознайомити їх під підпис з актом про дослідження сумнівних банкнот (монет).

Якщо за результатами дослідження виявиться, що сумнівні щодо справжності банкноти (монети) національної та іноземної валюти та неплатіжні навмисно пошкоджені з метою шахрайських дій банкноти національної валюти є підробленими, банк повинен їх списати з відповідних позабалансових рахунків, на які вони були оприбутковані під час вилучення (п. 4.10 гл. 4 р. IV Iнструкції №174). Відповідно, всі ці кошти юрособою чи фізособою втрачаються без жодного відшкодування або обміну на справжні банкноти (монети).

Якщо ж досліджувані готівкові кошти виявляться справжніми, то банк повністю відшкодовує пред’явникам суму банкнот (монет) національної валюти та повертає пред’явникам справжні банкноти іноземної валюти або за їх бажанням приймає їх для здійснення касових операцій.

Якщо особа за власним бажанням передавала на перевірку банкноти (монети) і за результатами дослідження вони виявилися неплатіжними засобами, то такі банкноти або монети на вимогу пред’явника повинні бути повернуті протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. Якщо ж пред’явник не звертається до банку за такою готівкою, то після закінчення зазначеного вище терміну неплатіжні банкноти (монети) утилізуються з оформленням відповідного акта (п. 4.10 гл. 4 р. IV Iнструкції №174).

Отже, якщо внаслідок дослідження виявиться, що банкноти (монети) були фальшивими, то підприємство матиме збиток у сумі номіналу таких коштів. Що в такому разі робити? Чи є винна особа, яка повинна відшкодувати такий збиток?

Перевірити справжність грошей — це обов’язок касира (п. 2.13 Положення №637). Так, згідно зі ст. 130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству у разі, якщо між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (ст. 134 КЗпП). А згідно з п. 4.7 Положення №637, з касиром (іншою матеріально відповідальною особою) повинен бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність перед його прийомом на роботу.

Отже, підприємство має повне право вимагати від касира відшкодування матеріальних збитків (на суму виявлених фальшивих банкнот). Якщо касир вважатиме, що він не виконав свій обов’язок з вини працедавця (який не надав певної матеріально-технічної бази для виконання касиром трудових обов’язків, що є обов’язком працедавця згідно зі ст. 21 КЗпП), він може звернутися до суду (ст. 137 КЗпП).

Тож на думку автора, відповідальність касира залежатиме від особливостей готівкових розрахунків на підприємстві. Так, у разі якщо справжність банкнот перевіряється візуально (без будь-яких технічних засобів) касиром, то, звісно, покласти відповідальність на касира через отримання від клієнта фальшивої купюри не можна. Адже не завжди є час та можливість прискіпливо розглянути кожну «двадцятку».

Та якщо касове місце розрахунків обладнано детекторами валют, за допомогою яких можна встановити справжність купюри (хоча б за люмінесцентними та водяними знаками), але касир прийняв до сплати фальшивку, то тут уже можна ставити питання про його повну матеріальну відповідальність. Звісно, за умови, що, використовуючи вашу модель детектора, можна було встановити справжність такої купюри. Адже цілком можливо, що несправжність валюти буде доведено досконалішим обладнанням. З результатами дослідження фальшивої банкноти ви зможете ознайомитися в акті про дослідження сумнівних банкнот (під підпис). Якщо все-таки буде доведено, що фальшиві купюри було отримано від клієнта через недбалість касира, касир нестиме повну матеріальну відповідальність на суму завданих підприємству збитків.

Дехто зі спеціалістів вважає, що матеріально відповідальна особа за завдані збитки від отримання фальшивої купюри є завжди. Це або касир, або ж бухгалтер. Але слід враховувати, що сучасні підробки інколи дуже важко виявити навіть спецзасобами. А тому можливий варіант, що матеріальну відповідальність ніхто не нестиме.

Бухгалтерские курсы в киеве  Гильдия бухгалтеров  098-7313500

Бухгалтерський облік фальшивок

Як ми зазначали вище, у разі виявлення банком в отриманій від клієнта сумі сумнівних банкнот складається довідка про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження (додаток 18 до Iнструкції №174). Отже, готівка, яка вносилася на банківський рахунок підприємством, буде відображена на рахунку 31 «Рахунки в банках» лише в сумі, яку банк на такий рахунок зарахував (на підставі банківської виписки з такого рахунка).

А сума сумнівних банкнот, на думку автора, повинна потрапити та залишатися на рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» або 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» до закінчення дослідження справжності банкнот (отримання акта з його результатами). Якщо буде підтверджено платіжність банкнот, які було попередньо визнано сумнівними, то операцію зарахування коштів на рахунок підприємства слід відобразити проведенням Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — К-т 333. Якщо ж буде встановлено, що банкноти фальшиві, то їх вартість в бухобліку потрапить на дебет субрахунку 949 «Iнші витрати операційної діяльності».

Слід врахувати, що є певні особливості в обліку витрат при виявленні фальшивих банкнот, якщо в принципі є матеріально відповідальна особа, на яку можна покласти завдані підприємству збитки (в тих випадках, коли на підприємстві є детектор валют).

Так, при встановленні повної матеріальної відповідальності касира за завдані збитки суму таких збитків слід відобразити на дебеті субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», кореспондуючи з кредитом субрахунку 333. Крім того, не забудьте такі суми відобразити ще й на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Після встановлення винної особи суму на субрахунку 072 одночасно списують проведенням Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Коли ж винна особа вноситиме до каси суму завданих збитків, слід буде зробити проведення Д-т 301 — К-т 375. Буває й таке, що суму завданих збитків за письмовою заявою касира, погодженою з керівником, буде утримано із зарплати (після сплати податків і зборів), тоді проведення відповідно буде Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою» — К-т 375.

Податковий облік

Виявлені фальшиві банкноти ніяк не впливають на податковий облік з податку на прибуток та ПДВ, адже така операція в принципі не пов’язана з госпдіяльністю підприємства чи з оподатковуваними ПДВ операціями.

Зауважимо, що внесення до каси суми завданих збитків касиром (іншою матеріально відповідальною особою) теж не має жодних податкових наслідків. Так, згідно з пп. 136.1.5 ПКУ, до податкового доходу підприємства не включаються суми коштів, отриманих у результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були раніше включені до складу витрат. Крім того, згідно з пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 ПКУ, одержання коштів як компенсації за завдані збитки від надходження в касу фальшивих купюр неможливо прирівняти до операції з постачання товарів чи послуг. А отже, при отриманні фальшивих коштів ПЗ з ПДВ теж не буде.

Приклад ТОВ «Вітер» отримало виручку за день у касу від реалізації товарів в сумі 24000 грн (у т. ч. ПДВ 4000 грн). Усю суму виручки було передано до банку для зарахування на рахунок підприємства через службу інкасації банку. Працівники банку виявили в цій сумі одну сумнівну банкноту номіналом 100 грн та передали її на експертизу до відповідного відділення НБУ, при цьому склали та надали клієнту банку довідку про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження за формою додатка 18 до Iнструкції №174. За результатами дослідження було з’ясовано, що банкнота є фальшивою. На підприємстві є детектор валют, але, як стало зрозуміло з акта про дослідження сумнівних банкнот, касиру не вдалося встановити несправжність банкноти, хоча з допомогою наявного детектора на підприємстві це можна було зробити. А отже, касир нестиме повну матеріальну відповідальність за завдані підприємству збитки.

Відповідні проведення наведено в таблиці.

 

Фальшивки в касі. Що робити

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
  • Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
  • Iнструкція №174 — Iнструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою правління НБУ від 01.06.2011 р. №174.

За матеріалами журналу  «Дебет-Кредит»

Бухгалтерские курсы в киеве  Гильдия бухгалтеров  098-7313500

One thought on “Касса и фальшивые купюры. Алгоритм решения проблемы.

  1. Для виявлення фальшивих грошей компанія «АПІС-ЩИТ-УКРАЇНА» пропонує унікальне програмне забезпечення і сертифіковані за міжнародними стандартами детектори валют різного класу. Див. на сайті http:// http://www.biometria.org.ua.

Добавить комментарий