Как заполнять отчет о движении денежных средств

За своєю формою та суттю звіт про рух грошових коштів є чи не найпростішим для розуміння та «читання» керівництвом і зовнішніми користувачами фінансовим звітом. У сукупності з балансом та звітом про фінансовий стан цей звіт має давати повне уявлення про рух коштів та їх еквівалентів між датами фінансової звітності. Але, як свідчить практика, підготовка та складання звіту про рух грошових коштів спричинює чимало запитань.

Перш ніж почати аналізувати форму й алгоритм заповнення конкретної форми звітності, насамперед з’ясуймо суть такої звітності.

За своєю суттю звіт про рух грошових коштів покликаний показати:

— рух коштів та їх еквівалентів між датами балансу;

— вплив результатів діяльності за звітний період на грошові потоки підприємства.

Фактично звіт оперує даними про грошові потоки та їх еквіваленти. Під грошовими потоками маються на увазі гроші в усіх валютах у касі та на поточних рахунках. Еквіваленти коштів — це все те, що фактично не має грошової форми, проте легко та за короткий час набуває форми грошей із мінімальною втратою їхньої цінності (незначний або мінімальний ризик втрати їхньої вартості).

Усі негрошові операції залишаються поза увагою звіту про рух грошових коштів. Крім того, цей звіт не дає змоги проаналізувати зміни у структурі самих коштів та їх еквівалентів.

Звіт деталізує інформацію про рух коштів окремо щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Методи складання звітності

Підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом. Метод складання звіту визначає його форму. Форми звітності затверджені НП(С)БО 1.

Алгоритми подання інформації

Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають унаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Якщо рух коштів унаслідок однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми наводять окремо у складі відповідних видів діяльності.

Операційна діяльність є фактично основною діяльністю підприємства. Крім того, операційною діяльністю називають решту видів діяльності, які не можна визначити як інвестиційну чи фінансову1. Як приклади руху коштів від операційної діяльності назвемо такі операції:

— оплата від покупців та замовників;

— оплата постачальникам товарів, робіт, послуг;

— виплати працівникам та за цивільно-правовими договорами;

— оплата всіх бонусів, премій, заохочень дистриб’юторам, агентам, дилерам, плата за вихід на ринок, у певний географічний сегмент ринку;

— оплата інших операційних витрат тощо.

1 Пункт 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73 (далі — НП(С)БО 1).

Iнвестиційна діяльність — це придбання та реалізація необоротних активів, а також поточних фінансових інвестицій, які не належать до еквівалентів коштів (п. 3 розділу I НП(С)БО 1).

Рух коштів унаслідок інвестиційної діяльності може включати:

— оплату постачальникам за основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, а також надходження від продажу таких категорій активів;

— виплати коштів для придбання інструментів власного капіталу, частки участі в інших підприємствах, а також надходження від продажу таких об’єктів інвестування;

— видача позик та їх отримання не від фінансових установ тощо.

Фінансова діяльність — це діяльність, яка спричинює зміни розміру та складу власного і позикового капіталу підприємства (п. 3 розділу I НП(С)БО 1). Наприклад, надходження коштів від випуску акцій та продажу інших інструментів власного капіталу, а також виплати коштів для погашення позик від банківських установ, виплата дивідендів тощо.

Зарахування конкретної операції, пов’язаної з рухом коштів, до певної класифікаційної групи визначається насамперед характером господарської діяльності кожного конкретного підприємства.

Подання інформації щодо трьох видів діяльності фактично дає можливість визначити загальну суму змін у складі коштів у заключній частині звіту. Пам’ятайте: значення рядків 3405 та 3415 звіту про рух грошових коштів мають відповідати значенням рядків 1165 балансу на початок та на кінець року відповідно.

Фінзвітність для податківців

Не слід забувати, що звіт про рух грошових коштів входить до комплекту фінансової звітності, яку подають суб’єкти господарювання разом із річною декларацією з прибутку до територіального органу Міндоходів (п. 46.2 ПКУ). Весь пакет звітності можна надіслати й електронними засобами комунікації, у цьому разі також варто орієнтуватися на отримання першої та другої квитанції.

Прямий метод складання звіту

Використання прямого методу для визначення чистої зміни коштів полягає у тому, що послідовно наводяться всі основні статті грошових надходжень та видатків, а різниця між ними формує чистий рух коштів окремо від операційної (рядок 3195), інвестиційної (рядок 3295) та фінансової діяльності (рядок 3395).

Прямий метод складання звіту про рух грошових коштів базується на безпосередньому використанні даних із регістрів бухгалтерського обліку щодо дебетових або кредитових оборотів коштів (рахунки 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках») за звітний період у кореспонденції з рахунками бухгалтерського обліку операцій, активів або зобов’язань (див. таблицю).

Таблиця

Порядок складання звіту про рух грошових коштів за прямим методом на основі даних бухгалтерського обліку

Стаття

Код рядка

Дані із реєстрів бухгалтерського обліку

1

2

3

I. Рух коштів у результаті операційної діяльності

3000

Д-т 30, 31 К-т 70, 713

Надходження від:
Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Повернення податків і зборів

3005

Д-т 31 К-т 641, 642

у тому числі податку на додану вартість

3006

Д-т 31 К-т 641/ПДВ

Цільового фінансування

3010

Д-т 30, 31 К-т 48

Iнші надходження

3095

Д-т 30, 31 К-т 71

Витрачання на оплату:

3100

(Д-т 631 К-т 30, 31)

Товарів (робіт, послуг)
Праці

3105

(Д-т 661, 663 К-т 30, 31)

Відрахувань на соціальні заходи

3110

(Д-т 65 К-т 31)

Зобов’язань з податків і зборів

3115

(Д-т 642 К-т 31)

Iнші витрачання

3190

(Д-т 37, 39, 662, 68, 90-94 К-т 31)

Чистий рух коштів від операційної діяльності

3195

Рядок 3000 + рядок 3005 + рядок 3010 + рядок 3095 — рядок 3100 — рядок 3105 — рядок 3110 — рядок 3115 — рядок 3190

II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

3200

Д-т 30, 31 К-т 741

Надходження від реалізації:
фінансових інвестицій
необоротних активів

3205

Д-т 30, 31 К-т 712*

Надходження від отриманих:

3215

Д-т 31 К-т 732

відсотків
дивідендів

3220

Д-т 31 К-т 731

Надходження від деривативів

3225

Д-т 31 К-т 379

Iнші надходження

3250

Д-т 31 К-т 72, 733

Витрачання на придбання:

3255

(Д-т 971 К-т 30, 31)

фінансових інвестицій
необоротних активів

3260

(Д-т 631, 685, 684 в частині відсотків, що капіталізуються, К-т 30, 31 в частині, що потім йде в Д-т 15)

Виплати за деривативами

3270

(Д-т 379 К-т 31)

Iнші платежі

3290

(Д-т 977 К-т 30, 31)

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

3295

Рядок 3200 + рядок 3205 + рядок 3215 + рядок 3220 + рядок 3225 + рядок 3250 — рядок 3255 — рядок 3260 — рядок 3270 — рядок 3290

III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

3300

Д-т 30, 31 К-т 46

Надходження від:
Власного капіталу
Отримання позик

3305

Д-т 30, 31 К-т 60, 50

Iнші надходження

3340

Д-т 30, 31 К-т 37, 68, 731

Витрачання на:

3345

(Д-т 45 К-т 30,31)

Викуп власних акцій
Погашення позик

3350

(Д-т 50, 60, 61 К-т 30, 31)

Сплату дивідендів

3355

(Д-т 671 К-т 30, 31)

Iнші платежі

3390

(Д-т 672, 685 К-т 30, 31)

Чистий рух коштів від фінансової діяльності

3395

Рядок 3300 + рядок 3305 + рядок 3340 — рядок 3345 — рядок 3350 — рядок 3355 — рядок 3390

Чистий рух грошових коштів за звітний період

3400

Рядок 3195 + рядок 3295 + рядок 3395

Залишок коштів на початок року

3405

Д-т 30, 31 на 01.01.

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів

3410

Д-т 714, 744 К-т 302, 312
Д-т 302, 312 К-т 945, 974

Залишок коштів на кінець року

3415

Д-т 30, 31 на 31.12.

* Приймаючи рішення про продаж необоротних активів, бухгалтер переводить їх до складу оборотних активів із відповідним відображенням доходів від такої реалізації за К-т 712 (доходи операційної діяльності). Проте логіка та структура звіту про рух грошових коштів відносить такі надходження до складу інвестиційної діяльності.

Окрему увагу варто звернути на статтю «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». Фактично ця стаття звіту є сумою курсової різниці, що виникає внаслідок впливу зміни валютного курсу на залишок коштів в іноземній валюті. I в міжнародній практиці, й у вітчизняних вимогах до фінзвітності ця стаття показується не безпосередньо в операційній, фінансовій чи інвестиційній діяльності, а окремо. За свою суттю вона дозволяє вийти (обчислити) на залишки коштів на останній день звітного періоду.

Непрямий метод

Непрямий метод складання звіту про грошові кошти полягає в тому, що спочатку зазначають суму чистого прибутку (збитку), яку потім коригують до величини чистої зміни коштів через виключення впливу негрошових операцій. Певна річ, виключаються грошові потоки від інвестиційної та фінансової діяльності.

Зверніть увагу: хоча назва звіту містить слова «за непрямим методом», насправді за непрямим методом у звіті визначається тільки та частина, що пов’язана з операційною діяльністю. У цій формі звітності показники руху коштів від інвестиційної та фінансової діяльності визначаються за прямим методом: окремо відображають усі надходження, які потім зменшуються на суму витрачань та інших платежів. Тобто можна говорити про те, що та частина, яка стосується рухів коштів наслідок інвестиційної та фінансової діяльності, в обох формах (за прямим та непрямим методом) є ідентичною (рядки 3200 — 3395). Сумарні показники (рядки 3400 — 3415) у формах звітності за прямим та непрямим методами також обчислюються однаково.

Поговоримо про найбільш значущі статті операційної діяльності, пов’язані з непрямим методом.

Показник рядка «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування» (код рядка 3500) переносять з рядка 2190 звіту про фінансовий стан (сукупний дохід).

Аналіз статті «Коригування на амортизацію необоротних активів» (код рядка 3505) дає уявлення про правильність впливу на прибуток амортизації необоротних активів, нарахованої протягом звітного періоду. Нараховану суму амортизації необоротних активів розраховують як алгебраїчну суму кредитових оборотів за всіма субрахунками рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Розрахована загальна сума амортизації за звітний період спричинює збільшення негрошових витрат, залишається на підприємстві i тому відображається у графі 3 «Надходження» звіту про рух грошових коштів.

«Коригування на збиток (прибуток) від неопераційної діяльності та інших негрошових операцій» (код рядка 3520) — це фактично збиток або прибуток від володіння (дивіденди, відсотки) та реалізації фінінвестицій, а також від продажу ОЗ, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, інші прибутки i збитки від інвестиційної та фінансової діяльності.

«Зменшення (збільшення) оборотних активів» (рядок 3550) визначають на підставі аналізу балансу у частині змін складу запасів i дебіторської заборгованості. Збільшення дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком звітного періоду означає, що частина доходу від реалізації у вигляді коштів не надійшла на підприємство, — віднімаємо цю суму від прибутку від операційної діяльності. Якщо має місце приріст запасів (не за рахунок їх дооцінки, а реальні надходження), суму такого збільшення віднімаємо від суми операційного прибутку. Відповідно, зменшення запасів не пов’язане з видатком коштів. Тож цю суму додаємо до суми операційного прибутку. Якщо ж запаси збільшено за рахунок їх дооцінки, на таку суму збільшення зменшуємо суму коригування операційного прибутку.

Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань (код рядка 3560) прямо визначається аналізом розділу III пасиву балансу.

Добавить комментарий